ДЗВОНИ ПАМ’ЯТІ
Заквітчаний вишневим і яблуневим цвітом, омитий болючими спогадами, День Примирення і Скорботи крокує маршем пам’яті і слави рідною Україною.
У цей день учні початкових класів Переволочнянського ЗЗСО І-ІІ ст. словами вдячності і шани защедрили хату Івахів Параскевії Антонівни, дитинство якої опекла сирітством війна. Чорно-біла фотографія батька на стіні і похоронка, пожовкла від часу – сімейна реліквія для Параскевії Антонівни. Розповідаючи учням про лихоліття післявоєнних літ, у неї, дитини війни, розцвітає на очах пекуча сльоза.
Нелегкий життєвий шлях у Марії Іванівни Ганусевич. У товарному вагоні її, 14-річну дівчинку, разом з батьками вивезли у Сибір. Там, у далекому Томську, вона працювала на лісоповалах, спокутуючи клеймо «ворога народу».
Їм, одвічним сільським трудівницям, знайомі з дитинства мозольні витрати на хліб насущний, важкий шлях однокінки вдовиної долі. І смутком пахнуть матіоли біля хати, і серце крають важкі спогади про війну як найбільше горе для людей.