Історія школи села Переволочна
Школа… У ній, давно збудованій і сучасній, у реформованій і перереформованій, живе вічно юна за духом субстанція, ймення якій – особистість.
Як церква ростить віру у Бога, так школа плекає розум нації.
Перша історична згадка про школу сягає древнього 1840 року. Це була школа – дяківка з одним класом, збудована за кошти громади.
Селянська душа, поневолена польською владою, тягнулася до світла знань. З тяжко зароблених грошей, зі спільної праці і великої мрії про те, щоб селянські діти здобували освіту, у 1923 році у селі виросла двоповерхова школа. У ті часи це була найкраща школа на всю округу. Навчання проводилося на польській мові, а вчителями були лише поляки.
Перші зернятка національно-патріотичного виховання у душі школярів засіяли Софія та Михайло Кудричі.
Це подружжя вчителів прибуло до села у 1926 році. Відтоді учні школи об’єдналися у дитячо-юнацькі товариства «Доріст» та «Сокіл». В основу патріотичного виховання учнів було покладено національну ідею: вивчення історії козацтва, творів Т.Г. Шевченка, народних звичаїів і обрядів. У позаурочний час школярі відвідували заняття драматичного гуртка і уроки рукоділля, які проводила вчителька Софія Кудрич.
Михайло Кудрич став першим директором школи, українцем за походженням. Крім плідної педагогічної праці, організував у школі товариство «Рідна школа» і провадив велику громадську роботу: керував сільським хором і духовим оркестром, з його ініціативи був посаджений шкільний сад. Подружжя Кудричів підносили національну свідомість селян – українців.
За антипольську пропаганду у 1934 році поліція заарештувала вчителів-патріотів. Їх було ув’язнено до Золочівської тюрми. Михайло Кудрич ще довго трудився на освітянській ниві, а його дружині було заборонено займатися педагогічною діяльністю.
До 1939 року школа була шестирічною. З настанням першої більшовицької окупації у школі замість польської мови почали вивчати російську мову та літературу.
З 1940 року школа отримала статус семирічної, у 7 класі навчалися учні від 16 до 22 років, а учителі, кожен у своєму класі викладав усі навчальні предмети. Учні, які успішно закінчили школу, могли продовжити навчання у Бродівській гімназії на платній основі.
У роки Другої світової війни у школі трудилися вчителі: Литвин Ганна Іванівна, Шаповалова Леся Тимофіївна, Слабошевський Іван Григорович. Споконвіку шанобливе ставлення до вчителів в українських родинах передавалося з покоління до покоління. Воістину вічними стали слова Івана Франка «Учителем школа стоїть», тому колишні учні школи бережуть у пам’яті світлі спогади про Михайла Васильовича Суховича, який був директором школи з 1958 року по 1972 рік. Його дружина Сухович Оксана Володимирівна 31 рік свого життя присвятила рідній школі, 17 з яких очолювала педагогічний колектив. Улюблена вчителька української мови та літератури щедро ділилася своїм досвідом з молодими вчителями.
Старожили села пам’ятають своїх незабутніх вчителів: Яремка Володимира Миколайовича, Левицьку Гликерію Олексіївну, Глушак Катерину Степанівну, Тарнавську Катерину Михайлівну, Гордій Меланію Миколаївну, Тиховецьку Юліту Іванівну, Колещука Михайла Степановича, подружжя Литвин Надію Петрівну і Петра Павловича.
Ковалишин Юстина Василівна молодою прийшла до нашої школи, у якій і закінчила свою педагогічну працю. Багато колишніх учнів з вдячністю згадують Юстину Василівну як свою першу вчительку.
З 1960 року уроки трудового навчання у шкільній майстерні проводить учитель Савула Л.П., «Відмінник народної освіти», вчитель вищої категорії.
Теоретичні знання учні застосовують на практиці, працюючи за точильним, свердлильним і деревообробним верстатами. Не знайти у селі хати, у якій б не було качалок, вішаків, сувенірів, виготовлених руками учнів у шкільній майстерні.
У 1989 році на посаду директора школи було призначено Ксьондзика М.Г., вчителя фізики. Усі: і учні, і вчителі причастилися його мудрими настановами-порадами.
Уже четверте покоління перших будівничих школи здобувають у ній знання. Школа пишається колишніми учнями, які досягли висот наукової діяльності:
Бартіш Леся Олексіївна, директор центру громадських зв’язків Львівського національного університету ім.І.Франка;
Гудзь Юрій Петрович, проректор Київського університету ім.М.Драгоманова, професор біологічних наук;
Гудзь Степан Петрович, професор біологічних наук Львівського університету ім.І.Франка;
Рудко Василь, доктор філософії Східно-Європейського інституту ім.В.Липинського (США);
Рудко Мирослав, доцент кафедри іноземних мов Дрогобицького педуніверситету, автор книги «Іван Франко мовою філателії»;
Андрусяк Степан, старший науковий співробітник ДНІ «Система», автор багатьох поетичних збірок;
Лагола Петро Михайлович, кандидат геолого-мінералогічних наук;
Петришин Марія Григорівна, професор кафедри зоології Волинського університету.
Гордістю села називають відомого у світі історика, професора Українського вільного університету, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка, педагога, літературного критика, публіциста Миколу Григоровича Андрусяка.
З 2002 року педагогічний колектив школи очолює Ушкало Надія Євгенівна. У школі у рамках мікропроекту розвитку села Переволочна встановлено енергозберігаючі вікна та двері. Навчальний заклад забезпечений комп’ютерами, підключеними до інтернету. У 2013 році школа відзначила своє 90-річчя. На свято прибула делегація із Золочева: члени товариства «Просвіта», дочка першого директора школи Кудрича Михайла - вчителька Христина Кудрич-Присяжна, Лукія Лукомська, онучка голови «Просвіти», вчителя релігії у нашій школі о.Івана Березинського.
Педагогічний колектив працює над втіленням у навчально-виховний процес національної ідеї як консолідуючого чинника з метою виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, життєво компетентної особистості.